ПППС
Про Секцію
У сучасному світі, з часу виникнення наук про психіку — психології, психоаналізу,
психотерапії, — парні та сімейні стосунки зазнали глибоких змін. Це створює нові
виклики, напругу, але водночас відкриває нові можливості для розвитку. Секція
психоаналітичної психотерапії пар і сім’ї (ПППС) Асоціації психотерапевтів і
психоаналітиків України об’єднує фахівців, які працюють з цими процесами, надаючи
професійну психологічну та психотерапевтичну допомогу. У своїй діяльності вони
спираються на сучасні психоаналітичні підходи, розроблені провідними європейськими
й світовими інституціями.
Освітня програма Секції відповідає міжнародним етичним і професійним стандартам,
реалізуються за участю як українських, так і зарубіжних викладачів і супервізорів. Ми
створюємо умови для навчання, що є простором не лише здобуття знань, а й обміну
досвідом, колегіальної взаємодії, глибшого розуміння природи парних і сімейних
стосунків.
Цілі Секції
– Поглиблення теоретичних знань і розвиток психоаналітичного підходу в роботі з
парними та сімейними стосунками.
– Формування й удосконалення клінічних навичок фахівців, які практикують у
сфері психоаналітичної психотерапії пар і сім’ї, з метою надання якісної
психотерапевтичної допомоги.
– Підготовка спеціалістів у галузі психоаналітичної психотерапії пар і
сім’ї відповідно до міжнародних освітніх і етичних стандартів.
–Підвищення професійної компетентності та кваліфікації практикуючих
психотерапевтів.
– Інтеграція в міжнародну професійну спільноту, співпраця з провідними
європейськими та світовими організаціями у галузі психоаналітичної
психотерапії.
– Просвітницька діяльність, спрямована на підтримку психічного здоров’я
населення, глибше розуміння динаміки парних і сімейних стосунків у сучасному
світі.
– Створення підтримувального середовища для професійного розвитку фахівців,
зацікавлених у тематиці парної та сімейної психотерапії.
– Формування колегіального простору для творчого застосування
психоаналітичного знання у практиці та розвитку психотерапії в Україні.
Найближчі заходи
Історія Секції
Заснування секції
Секція була заснована у 2007 році як структурний підрозділ громадської організації
«Асоціація психотерапевтів і психоаналітиків України» (ГО АППУ) з ініціативи
групових аналітиків Європейської федерації психоаналітичної психотерапії (EFPP) —
Рудольфа Бальмера (Швейцарія) та Інгер Ларсон (Швеція). Ідея створення секції була
підтримана українськими колегами, зокрема Олександрою Хмелевською, Сергієм
Яновським, Олегом Чабаном, і оформлена під час зустрічі в Ялті, в готелі «Массандра».
Спочатку Секція мала назву Секція сімейної психоаналітичної психотерапії.
Рада Секції
Ірина Ратцке-Рибак (Україна / Німеччина)
Тетяна Геращенко
Руслана Руденко
Тетяна Бойко
Тетяна Грищук
Про метод
Психоаналітична психотерапія пар і сім’ї — це глибинний метод роботи з несвідомими
процесами, які проявляються у стосунках між партнерами, батьками й дітьми, а також у
внутрішньому світі кожного з членів сім’ї. Це психотерапія людини в родині
і через родину.
Метод ґрунтується на ключових засадах психоаналітичного знання — теорії потягів
Зиґмунда Фройда, его-психології та теорії об’єктних відносин. Сім’я розглядається як
система взаємодії несвідомих внутрішніх об’єктів, які впливають на побудову
прив’язаності, переживання близькості, агресії, відповідальності, турботи та
відокремлення. Метод розвивається в сучасних підходах роботи з родиною і парами з
урахуванням соціальних контекстів і явищ.
У роботі розглядаються як індивідуальні конфлікти та патерни, що сформувались у
первинній сім’ї кожного з партнерів, так і ті форми взаємодії, які ці конфлікти
відтворюють у парних і батьківсько-дитячих стосунках. Особливу увагу приділяють
тому, як минулий досвід і внутрішні уявлення впливають на сприйняття партнера,
дитини, родинної ситуації загалом.
Психоаналітична терапія пар і сім’ї передбачає глибоку роботу з емоційними
процесами, перенесенням, проєкцією, розчаруваннями та надіями, які неминуче
виникають у близьких стосунках. Терапевт не лише досліджує зміст сказаного, а й
аналізує як саме сім’я чи пара взаємодіє між собою й із ним. Робота з множинними
перенесеннями, спільне осмислення несвідомих реакцій і повторюваних сценаріїв
створює простір для змін, формує «парну свідомість».
Формат терапії може бути різним: з парою (подружжям, партнерами, співмешканцями),
з батьками й дитиною (у тому числі в нуклеарній сім’ї), з кількома членами сім’ї, з
групою родин або індивідуально — у разі, якщо хтось із учасників процесу усвідомлює
потребу в особистій психотерапії. Іноді спочатку визначається кількість сеансів
(наприклад, десять), а згодом — за згодою всіх сторін — робота може перейти у
відкритий довготривалий формат.
Психоаналітична психотерапія пар і сім’ї є особливо корисною у випадках хронічних
конфліктів, складнощів у вихованні дітей, втрат, розлучень, психосоматичних
порушень, кризових ситуацій, проблем сексуальності чи порушення комунікації.
Водночас цей метод може бути ефективним і як форма глибокого особистісного й
міжособистісного розвитку.