З часу відкриттів Фрейда, тобто протягом наступних більш ніж 100 років, була розроблена і побудована струнка система психоаналітичної  освіти, без отримання якої людина не може бути відповідальним психоаналітиком, скільки б чудових книг вона не прочитала, якою б не була вона розумною і навіть талановитою.

Психоаналітичне навчання включає три необхідні складові, без кожної з яких, воно не може вважатися повноцінним.

Перше: особистий психоаналіз. Стаючи пацієнтом у досвідченого аналітика (т.зв. тренінг-аналітика), кандидат в психоаналітики на власному досвіді знайомиться з психодинамічними процесами, вчиться розуміти своє несвідоме і психічні механізми, які в подальшому будуть брати участь в лікувальному процесі і служити інструментом і основою його власної роботи .

Друге: теоретична підготовка. Різноманіття психоаналітичних понять і теорій має бути засвоєно і вивчено так, щоб майбутній аналітик міг використовувати теоретичні конструкти в розумінні пацієнта, а також засвоїти психоаналітичну мову для спілкування з колегами і можливості свого подальшого професійного розвитку. Теоретична підготовка проходить у вигляді лекцій, семінарів і т.п., як і в будь-якому іншому навчанні.

Третє: ведення випадків під супервізією. Кандидат в психоаналітики веде клінічно пацієнта, доповідаючи регулярно про нього супервізору (досвідченому психоаналітику, який має право такого наставництва). Супервизор відзначає особливості псіходінамічного  процесу та контролює його, подібно до того, як викладач піаніста «ставить руку».

Так як психоаналіз дуже відповідальний і непростий спосіб лікування, ретельність такої підготовки є виправданою … Високі стандарти такого навчання, що займає зазвичай 6-8 років, дозволяють не тільки мінімізувати ризики непрофесійного втручання в психічні процеси пацієнтів, але і забезпечити крім самого високого рівня « справжнього аналізу »подальший розвиток психоаналітичної думки.

Дивно, що, незважаючи на надзвичайну потребу фахівців в даному напрямку психотерапії, зростаючу громадську необхідність в ефективному психотерапевтичному супроводі дитини із залученням до психотерапії його сім’ї, підготовка фахівців в цій області практично відсутня. Кожна психотерапевтична школа працює з дітьми, але ця робота охоплює лише певний аспект.

Саме на ці три кити спиралися ми, розробляючи проекти по дитячому та підлітковому аналізу.