Про метод

Сучасний світ характеризується швидкими змінами, неочікуваними подіями, катаклізмами,   порушеням безпеки, кризовими ситуаціями, що  значною  мірою збільшують  потребу в підтримці й допомозі населенню. На території України з 2014 року триває військовий конфлікт, який    має беззаперечний психотравмуючий вплив і вимагає мобілізації психологічних ресурсів держави, розвитку спеціалізованих програм психологічної допомоги учасникам операції об’єднаних сил, членам їх сімей, внутрішньопереселеним особам та малозахищеним групам населення.

Розвиток психотерапевтичного методу психодрами  передбачає виконання головної місії – збереження психічного здоров’я населення України в сучасному кризовому середовищі.

Засновником методу психодрами є Якоб Леві Морено (Jacob Levy Moreno) (1889-1974) – психіатр, психолог, соціолог, філософ.    Психодрама є першим методом групової психотерапії щодо вивчення особистісних проблем, мрій, страхів та фантазій. Терапевтичний метод Я. Морено  представлений у вигляді тріадної системи, що включає в себе групову психотерапію, соціометрію і психодраму. Індивід і суспільство досліджуються, розглядаються і піддаються терапії під кутом зору цієї тріадної системи в їх двосторонній взаємодії, причому не тільки терапевтом, але і самі по собі.

Групова психотерапія Я. Морено —  це метод, заснований на дії, мета якої полягає в активізації та самоактивізаціі у окремого члена групи почуття відповідальності за себе як індивіда і за групу як ціле. У рамках цього методу відповідальність розглядається як заклик до дії. З цієї причини групова психотерапія втручається в закостенілі структури і намагається пробудити у людей, що опинилися у їх полоні, прагнення до спонтанності і нової креативності.

Соціометрія: дослідження міжособистісних відносин у групі.    Соціометрична техніка, розроблена Я. Морено, застосовується для діагностики міжособистісних і міжгрупових стосунків з метою їхньої зміни, поліпшення й удосконалення. За допомогою соціометрії можна вивчати типологію соціального поводження людей в умовах групової діяльності, судити про соціально-психологічну сумісність членів конкретних груп.

Психодрама — це терапевтичний груповий процес, у якому використовується інструмент драматичної імпровізації для вивчення внутрішнього світу людини. Це робиться для розвитку творчого потенціалу людини і розширення можливостей адекватної поведінки і взаємодії з людьми. Психодрама сама по собі є рольовою грою, але з імпровізованим сюжетом. Ролями може служити будь-що, починаючи від людей і тварин, і до абстрактних понять та почуттів. Зазначені ролі є важливими для людини в реальному житті.

Через сценічне розігрування епізодів із власного життя (минулого, теперішнього, майбутнього) людина отримує можливість, використовуючи свою спонтанність і креативність, увійти в контакт із власним минулим.

Зерка Морено називає цей процес «засобом безкарно жити, попри вчинені помилки».